ВЕРХОВИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Івано-Франківська область
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Вас вітає Верховинщина

Вас вітає Верховинщина

 

 

На півдні Івано-Франківщини в самому центрі великої карпатської дуги розташувався один з 6 адміністративних районів області – Верховинський. Район своєрідний по всіх ознаках і в першу чергу по своєму географічному розташуванню.

 

Верховинщина – найвіддаленіша від обласного центру і від промислово розвинених районів Прикарпаття адміністративно-територіальна одиниця. Відстань від районного центру до обласного найкоротшим шляхом на північ складає 125 км. Така ж відстань і до іншого найближчого обласного центру – міста Чернівці.

 

Верховинський – єдиний адміністративний район області, який повністю розташований на території карпатської гірської системи. Крім того, що це найвисокогірніший район області він ще і єдиний серед інших районів який межує з іншою державою. На південному заході на протязі 49 кілометрів проходить державний кордон України з Румунією. На заході район межує з Закарпаттям, на сході – з  Буковиною , а на півночі – з Надвірнянським  та Косівським  районами Івано-Франківщини.

 

Сам районний центр – смт. Верховина  за даними останнього перепису населення (2001р) є найменш малочисельним по кількості населення райцентром області (5900 чол.) як і весь Верховинський район (30 000 чол.) Протяжність району з півночі на південь – 62 км., з заходу на схід – 41 км., а площа в цілому складає 1263 кв. км.

 

Район не має залізничного сполучення. Найближча залізнична станція розташована в 32-х кілометрах. Це Ворохта.

 

Верховинщина – це перш за все величаві гірські вершини, покриті шовковими травами полонини, бурхливі потоки з холодною прозорою водою та каскадами сріблястих водоспадів, цілющі мінеральні джерела (їх тут налічується більше 100), наповнені чистим повітрям вічнозелені смерекові ліси з розмаїттям ягід і грибів, затишні гуцульські поселення в міжгірних котловинах, архітектурні і історичні пам’ятники, унікальні природні об’єкти і ще багато чого іншого.. В центрі ж Карпат, тут в нетрях Чорногірського хребта, де зосереджені всі шість карпатських двох тисячників зберігся чи не єдиний в Європі оазис первозданної незайманої гірської природи: незасмічені і ще неосвоєні людьми високогірні субальпійські і альпійські ландшафти у всій своїй природній красі.

 

Завдяки недоступності гір, протягом багатьох століть на територію, де проживають гуцули (етнічна група українських горян, що заселяє всю територію Верховинського району) не змогла вплинути цивілізація з її урбанізованим суспільством. Тут зберігається багато цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів народних казок і легенд які в інших регіонах України давно зникли і навіть в інших куточках Карпат не так добре збереглися, як тут в центрі Гуцульщини. Щоб пересвідчитись в цьому достатньо відвідати Верховину в дні Різдвяних свят, на Великдень, на Першу пречисту (свято Успіня Пресвятої Марії Богородиці 28 серпня є храмовим святом для Верховинців) чи на Зелені свята (Свята Трійця).

 

Ближче познайомитись з минулим цього дивовижного краю Вам допоможуть в приватному музеї народного гуцульського побуту та музичних інструментів Романа Кумлика в Верховині. Сивою давниною завжди повіює і в музеї гуцульської архітектури «Гуцульська гранда» в сусідньому з Верховиною селі  Криворівня. Це село, до речі, не менш відоме в Україні ніж Яремче, Ворохта, Косів та ін. і все завдяки видатному українському письменнику, видатному політичному і громадському діячу Івану Франку. Іван Якович за запрошенням не менш видатного фольклориста Гуцульщини Володимира Гнатюка вперше приїжджає в Криворівню ще в кінці позаминулого століття. Місця тамтешні йому настільки подобаються, що він обирає маловідоме ще тоді гірське село для свого постійного літнього відпочинку і приїжджає сюди майже щоліта з сім’єю на протязі 12-ти років. Немов магнітом тягнуться в Криворівню видатні діячі літератури і мистецтва того часу: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Костянтин Станіславський, Василь Стефаник та багато інших. Так, саме тут написав Коцюбинський свою геніальну повість «Тіні Забутих предків», а через півстоліття саме тут зняв свій відомий фільм з такою ж назвою не менш геніальний режисер Сергій Параджанов. Мало кому відомо, що саме тут, в трьох кілометрах від селища Верховина  ще до початку Першої світової війни мав свою віллу Михайло Сергійович Грушевський, який згодом став першим Президентом України. І про все це детально можна ознайомитись в музеях Михайла Грушевського та Івана Франка. В самій Верховині створюється музей фільму «Тіні забутих предків», який одержав більше двадцяти нагород на всесвітніх кінофестивалях і признаний шедевром світового кінематографу і одним з кращих художніх фільмів ХХ століття. А в селі Буркут, що теж на Верховинщині, протягом серпня місяця 1901 року відпочивала і лікувалася в «закладах купелевих» видатна українська поетеса Леся Українка.

 

А починалось все це дуже давно... В письмових джерелах село Жаб’є (так називалось селище Верховина до 1962 року) згадується вперше в літописних документах, датованих 1424 роком коли воно разом з монастирем на річці Рибниця (теперішнє місто Косів) було передане литовським князем Свідрігайлом в дар місцевому багачу Владу Драгосимовичу. Кажуть першим поселенцем тут в долині Чорного Черемоша був місцевий житель Жабка, від якого і одержало назву колишнє Жаб’є. За іншою версією тут в заболоченій долині річки водилось багато жаб, звідки і пішла назва поселення. Верховиною в Карпатах називають найбільш припідняті ділянки місцевості. Селище назву свою повністю виправдовує, бо тільки низинна його частина розташована на висоті 620 – 640 метрів над рівнем моря, а більша його частина - в горах, значно вище. Найвисокогірніший присілок Верховини розташувався на високому перевалі на висоті 1250 метрів і є чине найвищим гірським поселенням в Україні.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора