Гуцульщина знову у скорботі
Верховинщина зустріла свого Героя на щиті…
Карпати плачуть, небо в скорботі, а наша земля гірко тужить за Героєм, який віддав своє життя за свободу України.
Житель села Білоберізка ЛУК"ЯНЮК Василь Миколайович, кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецької роти військової частини А4047
Василь Миколайович народився 19 березня 1972 року в селі Білоберізка. Був єдиним сином у матері. Навчався в Білоберізькій середній школі. Однокласники згадують його як доброго товариша, вірного друга, приємного співрозмовника. Після закінчення 8 класу, в 1987 році, він пішов навчатися в Кутське СПТУ № 6.
Відразу після повномасштабного рашистського вторгнення в Україну в березні 2022 року пішов добровольцем у ТРО.
Загинув Василь Лук’янюк 3 березня 2025 року поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області внаслідок мінометного обстрілу противником.
Лук’янюк Василь (позивний «Куба») загинув смертю Героя, заплатив найвищу ціну – власне життя. Гірко й боляче усвідомлювати, що кращі сини України йдуть у небесне військо.
Василю - назавжди 53…. .
Він прожив коротке, але гідне життя і віддав його заради нас, заради миру, заради рідної держави та мирного майбутнього .
На жаль, війна забирає від нас цвіт нації – молодих, мужніх, відданих Україні патріотів. Але Герої української землі не вмирають і світла пам’ять про них буде жити вічно в широких пшеничних полях, синьому небі, в бистрих водах наших річок.
Василь Лук’янюк нині серед Війська Господнього, охороняє рідних та Україну з Небес. Вічна пам'ять його душі! Вічна слава його подвигу в ім'я Батьківщини!
Слава Україні!
Героям слава!
