Відбувся День спомину Героя Андрія ДІДКІВСЬКОГО
Три роки минуло з того дня, коли Україна втратила справжнього Героя – рядового 10-ї гірсько-штурмової бригади Андрія Миколайовича Дідківського.
Сьогодні, у скорботний день 24 березня у історико-краєзнавчому музеї «Гуцульщина» відбувся День спомину про Героя Андрія ДІДКІВСЬКОГО за участі матері полеглого Героя Валентини Дідківської, брата Євгена з сім´єю, родичів, близьких та друзів.
Серед запрошених були присутні священнослужителі, голова районної державної адміністрації Василь Бровчук, радник голови обласної державної адміністрації Володимир Веркалець, голова Івано-Франкіської райдержадміністрації Роман Боднар, заступниця селищного голови Оксана Чубатько, працівники установ та організацій.
Багато теплих слів сказано про Андрія , який героїчно загинув, ставши прикладом найвищої жертовності і патріотизму для усіх наступних поколінь українців.
Андрій народився 22 вересня 1976 року. Він здобув освіту в Чернівецькому економіко-правничому інституті, але його покликанням завжди була справедливість, честь і любов до Батьківщини.
У 2015 році, коли війна вже стукала в кожен український дім, Андрій прийняв важливе рішення – взяти до рук зброю та стати на захист своєї країни. У складі українських сил він ніс службу в зоні АТО/ООС, захищаючи рідну землю від ворога.
Коли в лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій знову без вагань встав у стрій. Він брав активну участь у бойових діях на території Київської області, демонструючи відвагу та самопожертву.
24 березня 2022 року стало чорним днем для всіх, хто знав і любив Андрія. Під час артобстрілу та авіаудару, здійсненого російськими окупантами біля населеного пункту Кухарі Київської області, він отримав поранення, несумісні з життям. Його серце перестало битися, але дух і пам’ять про нього житимуть вічно.
Андрій Дідківський був не просто воїном — він був людиною честі, справедливості та відданості. Його життєвий шлях став прикладом для майбутніх поколінь. Він віддав найдорожче – своє життя – заради нашого майбутнього, заради свободи України.
Герої не вмирають. Вони продовжують жити у спогадах рідних, у справах побратимів, у мирному небі, яке вони боронили.
Слава Україні! Героям слава!
