З Днем народження, Генію!
З Днем народження, Генію!
Скоро до Тебе прийдемо. Ось лише по виганяємо одну небратську наволоч з землі святої, де ти топтав ряст і творив наше будуще на папері.
У нас за рік зміни. Ми ще більше виросли і розправили плечі. Якщо Ти там бачиш, то, мабуть, гордишся. Гордишся своєю рідною і своїми рідними.
Ми вже не спимо в одязі, але так само міцно молимося на ЗСУ, навчилися прощатися і не прощати.
Знаєш, у нас так багато стало Героїв. Ми тішимося з того і навзрид плачемо, як чиясь душа Воїна іде у світ кращий. Тарасе, сходи до Бога і попроси за наших Захисників. Хай ще не йдуть до Нього. Якби Ти лиш знав, як на землі їх всіх чекають – наших Захисників.
Нагадай Богу у розмові про наші поля і лани, і греблі, й степи, і ліси, і моря, і гори. Про Дніпро нагадай. Про високі дніпрові кручі. І про наше безкрає небо.
Поговори з Ним про нас. Але не кажи, що нам важко. Скажи, що ми сильні і що переможемо.
Але попроси, хай не забирає ще до Себе наших Воїнів. Завтра, себто у день, коли Ти пішов, у столиці прощатимуться зі ще одним хоробрим хлопцем. Дмитро на ймення. Він з тої частини України, де Дністер несе свої води. Він був неймовірним. Найкращим. Наші воїни – вони всі найкращі. Але щодня вони їдуть. Багато йде. Зболене й розранене серце України тужить.
Ми приїдемо до тебе, Тарасе, бо традиції не можна порушувати.
Приїдемо після перемоги.
З Днем народження, Тарасе.
І тримай наше небо, просимо.
Подобається
Коментувати
Поширити
