Світлана Онищук: Я дякую всім, хто зараз у бою за Україну!
«Я знайшов себе на війні, армія – це моє!».
Цього бійця звати Іван. Служить командиром зенітно-кулеметного відділення 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина. Родом з Верховинського району.
До повномасштабного вторгнення рф працював у Польщі на будівництві, ще раніше був водієм фури. Коли розпочалася повномасштабна війна, в той же день приїхав в Україну і пішов до військкомату. Разом з Іваном пішов добровольцем воювати і його батько.
Спочатку Іван виконував завдання з оборони об’єктів критичної інфраструктури в Харківській області. На початку червня 2022 року разом зі своїм підрозділом прибув в Запорізьку область.
Іван розповідає, що за час служби мав багато бойових сутичок з ворогом. До ворожих позицій відстань всього лиш 150-200 метрів. В Івана викликає велике здивування дуже неадекватна поведінка ворогів, які «лізуть під наші кулі, падають, і далі лізуть». Теж подив викликає те, що ворог зовсім не боїться роботи наших снайперів – відкрито пересувається на своїх позиціях, незважаючи на великі втрати.
Нещодавно в Івана з’явилось нове хобі - стрільба зі снайперської гвинтівки. У вільний час бере її у штатного снайпера і тренується. Каже, що вже встиг ліквідувати зі снайперської гвинтівки трьох російських солдатів.
Морально-бойовий дух у бійця і його побратимів на передовій на дуже високому рівні, воїни впевнено захищають свою країну.
Після закінчення війни Іван планує підписати контракт і служити далі. У планах є продовжити кар’єру військового, можливо, поступити у вищий навчальний заклад, щоб стати офіцером. Також хотів би бути військовим інструктором та передавати свій бойовий досвід іншим, вчити молоде покоління військовій справі.
Україна не забуде подвигу кожного і кожної, чиє життя навіки дало волю для України. Я дякую всім, хто зараз у бою за Україну!
Слава нашим Героям!
Слава Україні!
