Рік тому розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України
Рік тому ранок 24 лютого для українців розпочався з тривожного гулу літаків, вибухів авіабомб, ударів артилерії, масованого ракетного обстрілу і усвідомлення жахливої реальності, якої у 21 столітті ніхто не чекав, – «війна».
Близько 4-ї години президент рф володимир путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». У такий спосіб російський диктатор вирішив подати світові велику брехню, щоб прикрити розв’язану ним неоголошену війну задля силової ревізії кордонів незалежної європейської держави.
Уже за кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Так російсько-українська війна, розпочата рф у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.
Того дня були атаковані й два об’єкти військової інфраструктури нашої області – аеродроми в Івано-Франківську та Коломиї. Обласна влада, органи місцевого самоврядування краю, правоохоронці та рятувальники оперативно зреагували у цій ситуації. Робота усіх сфер життя області оперативно координувалася, органи влади діяли злагоджено.
«Дорогі прикарпатці! – звернулася тоді до мешканців Прикарпаття голова обласної військової адміністрації – начальник обласної військової адміністрації Світлана Онищук. – Розуміємо, яка сьогодні складна ситуація в області та державі, але вона контрольована. А ми – єдині. Наші військові виконують всій обов’язок і мирному населенню важливо зберігати спокій, не піддаватися на інформаційні «вкиди» та фейкові новини. Не панікуйте, зберігайте спокій і вірте в Збройні сили України».
І кожен вірив нашим Захисникам, Богові та в Україну. Саме ця віра не дозволила впасти духом і підняла хвилю добровольців, які зголосилися боронити державу та рідну землю.
Попереду були місяці запеклої боротьби і протистояння російській aгpeciï, втрат, болю, подекуди зневіри, та повсякчас духовного єднання, прикладів героїзму, мужності і самопожертви. У нашому вжитку частіше з’являлися слова «тривожна» валізка, донатити, приліт, двохсотий, на нулі, бавовна.
Українці за цей час збагнули, що вони сильні, стійкі, сміливі, витривалі і, на щастя, не одинокі у своїй боротьбі. Міжнародне співтовариство усвідомило безпрецедентну силу українського спротиву, побачило вражаючі успіхи нашого війська на полі бою зі значно переважаючим чисельно та все ще добре озброєним противником. Це сприяло потужній підтримці від багатьох країн світу.
Війна пришвидшила консолідацію української нації. Наступ ворожих військ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України, територіальної оборони та масового волонтерського руху.
Нині наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів, адже героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання та свободу країни. Ми захищаємо свій європейський вибір і свою ідентичність.
Світлана Онищук Голова Івано-Франківської ОВА
