« Хантавірусна інфекція»
У час пандемії, коли всі навколо обговорюють COVID-19, інші інфекційні хвороби також не пасуть задніх і не забувають нагадувати про своє існування. Однією з них є хантавірус. Що це за хвороба і яку небезпеку вона несе для людей?
Хантавірус - природно-осередкове зоонозне вірусне захворювання, клінічний перебіг якого характеризується гарячкою, двосторонньою інтерстиціальною пневмонією, гострою дихальною недостатністю, респіраторним дистрес-синдромом, гострою серцевою недстатністю та розладами травного тракту. Заражена людина може відчувати на ранніх стадіях втому, лихоманку і м'язеві болі. Пізніше з'являється кашель і задишка. У деяких випадках більш важкого перебігу вірус здатний викликати пневмонію і дихальну недостатність. Зараз це може ховатися під маскою коронавірусної інфекції, адже симптоми є схожими. Ще одним проявом важкого перебігу хвороби є геморагічна лихоманка з нирковим синдромом. Її симптомами є сильні головні болі, біль в спині і животі, лихоманка, озноб, нудота і помутніння зору, порушення роботи нирок. Інкубаційний період хантавірусної інфекції становить 2-3 тижні, іноді навіть 45-50 днів Вперше типовий штам був описаний в 1978 році. Найчастіше вірус фіксували в Азії і Південній Америці, в цих регіонах ханта віруси навіть були причиною смерті. Згодом у травні 1993 року в регіоні Чотири кути південнозахідної частини Сполучених Штатів Америки виник спалах невідомої хвороби з незвичайним клінічним перебігом та високою летальністю. Хвороба характеризувалася гарячкою, що передувала гострій дихальній недостатності та шоку. Лікарі з індіанської служби охорони здоров'я та Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) на чолі з Брюсом Темпестом визначили збудник, що спричинює хворобу, ідентифікували вірус як члена родини Hantavirus.
Хвороба зазвичай не передається від людини до людини. Людина вилікувалася і все. Вірус нікуди не передався, спалаху бути не може. Єдине, за ким слід простежити, – то це за людьми, які живуть з інфікованим, чи не заразилися вони тим самим шляхом, що і хворий. Заразитися хантавірусом можна від гризунів, коли частинки їхньої сечі, посліду або слини, які містять вірус, потрапляють всередину людського організм. Передаватись хантавірус може і через укус гризунів. Тож пилові місця, заражені гризунами, є місцями ризику. А усунення або мінімізація контакту з гризунами — кращий спосіб запобігання інфекції. Цікавим фактом є те, що миші і щурі самі не хворіють, а лише переносять інфекцію. До групи ризику потрапляють такі професії як працівники лісового господарства та фермери, а також працівники, зайняті в сфері будівництва, комунальних служб і боротьби зі шкідниками. Туристи і мандрівники також можуть наражатися на небезпеку зараження, якщо будуть знаходитися в заражених місцях проживання гризунів. Крім того, підхопити інфекцію можна при відкритті й прибиранні різних будівель, які були закриті в зимовий період, особливо в сільській місцевості. Імовірність контакту з хантавірусом велика, коли люди перебувають у закритих приміщеннях, де активно живуть гризуни. Декілька простих, але потрібних порад: для того, щоб уникнути захворювань, які можуть передавати гризуни, необхідно під час роботи з землею одягати рукавиці, частіше мити руки, боротися з гризунами у будинку та господарстві. Овочі, фрукти, консервацію, принесену з підвалу чи погребу, ретельно мити. Споживати воду або з гарантованих джерел водопостачання, або кип’ятити її перед вживанням. Пам’ятайте, що краще попередити хворобу, ніж її вилікувати!
Лікар – епідеміолог Косівсько – Верховинського
відділу Галина ЮРНЮК
