«Правила добросусідства при користуванні земельною ділянкою»
Стаття 103 Земельного кодексу України вказує, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
А тому власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це має назву неприпустимий вплив.
Сусіди зобов’язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, але при цьому не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі. Власникам ділянок, які межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.
Зверніть увагу, що під час використання земельних ділянок, сусідам необхідно пам’ятати: по-перше – не посягати на чужу землю;
по-друге – без дозволу не переходити межу між власною та сусідньою ділянками;
по-третє – підтримувати в належному стані встановлені межові знаки.
Спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами, відповідно до Земельним кодексом України. Так, відповідно до статті 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства.
Тобто, якщо сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, можна подати заяву до органів місцевого самоврядування аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.
В разі не згоди з рішенням органу місцевого самоврядування, таке рішення можна оскаржити у судовому порядку.
Для звернення до суду, необхідно зафіксувати порушення земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами. І відповідно, залежно від видів порушення, доказами будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці, а також інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.
